Поділитися новиною
Професор К. Г. Городенська окреслила основні причини, чому правопис 1992 р. потребував змін і уточнень, зокрема регулювання написання безлічі запозичених слів, які з’явилися в українській мові останніми десятиліттями. Було докладно проаналізовано зміни, внесені до найновішої редакції правопису (наприклад, у відмінюванні іменників, правописі власних назв), а також нерозв’язані питання, які потребують доопрацювання (наприклад, передавання приголосних у запозиченнях, і ‒ и у власних назвах іншомовного походження).
Лекцію своїм виступом доповнив директор Інституту української мови НАН України доктор філологічних наук, професор Павло Юхимович Гриценко, який, зокрема, наголосив на необхідності дотримуватись суто лінгвістичних засад в унормуванні української літературної мови, потребі випрацювання насамперед ідейних, ідеологічних та методологічних принципів та неприпустимості використання кількісного критерію ухвалення рішень (у голосуванні), що було застосовано під час роботи над останньою редакцією правопису. Професор закликав наукову громадськість надсилати до Інституту пропонови до змін до правопису.
Відкрита лекція «Новий “Український правопис” і проблеми внормування сучасної української літературної мови»
12 березня 2020 р. в Інституті української мови НАН України завідувач відділу граматики та наукової термінології доктор філологічних наук, професор Катерина Григорівна Городенська провела відкриту лекцію «Новий “Український правопис” і проблеми внормування сучасної української літературної мови», яку мали змогу відвідати наукові співробітники НАН України, викладачі закладів вищої освіти, студенти та всі небайдужі до проблем функціонування української мови.
Професор К. Г. Городенська окреслила основні причини, чому правопис 1992 р. потребував змін і уточнень, зокрема регулювання написання безлічі запозичених слів, які з’явилися в українській мові останніми десятиліттями. Було докладно проаналізовано зміни, внесені до найновішої редакції правопису (наприклад, у відмінюванні іменників, правописі власних назв), а також нерозв’язані питання, які потребують доопрацювання (наприклад, передавання приголосних у запозиченнях, і ‒ и у власних назвах іншомовного походження).
Лекцію своїм виступом доповнив директор Інституту української мови НАН України доктор філологічних наук, професор Павло Юхимович Гриценко, який, зокрема, наголосив на необхідності дотримуватись суто лінгвістичних засад в унормуванні української літературної мови, потребі випрацювання насамперед ідейних, ідеологічних та методологічних принципів та неприпустимості використання кількісного критерію ухвалення рішень (у голосуванні), що було застосовано під час роботи над останньою редакцією правопису. Професор закликав наукову громадськість надсилати до Інституту пропонови до змін до правопису.
Переглядів 274
