Поділитися новиною

Науковий захід став можливим завдячуючи нашим колегам, освітянам, майбутнім учителям-філологам із Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка, Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка, Хмельницького національного університету та з інших партнерських закладів освіти.

Привітальні слова й щирі побажання учасникам й організаторам конференції, – проректора з наукової роботи УДПУ імені Павла Тичини, професора Тетяни Леонідівни Годованюк, в. о. декана факультету філології та журналістики, професора Валентини Олександрівни Коваль, завідувача кафедри української мови, літератури та методики навчання Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка, доцента Наталії Валеріївни Гоголь, а також очільника кафедри-ініціатора платформи науково-практичних дискусій студентського співтовариства, доцента Валентини Володимирівни Розгон, – були наскрізними – згуртування студентської обдарованої молоді, розвиток їхнього пошукового інтересу, креативного потенціалу та віри у непереможну силу освітянської еліти!

Доповіді про живі діалектологічні пласти мовлення, стилістичне розмаїття мови й риторичну майстерність мовця, ономастико-історичні студії, наріжні питання сучасної мовної освіти, яскраво презентовані здобувачами з різних освітніх установ, – викликали жваву дискусію під час конференції.

Вивченням позитивного досвіду, збагаченням цікавими ідеями, альтернативними поглядами поділилися зі слухачами на пленарному засіданні: Катерина Бариш («Фразеологія в системі лінгвокультурних засобів (на матеріалі «родинних» фразеологізмів Сумщини», СДПУ імені А. С. Макаренка); Владислав Борищук («Говіркові особливості фольклорних текстів голосінь Поділля як джерело дослідження лінгвофольклористики», ВДПУ імені Михайла Коцюбинського); Катерина Волочнюк («Евфемізми як засіб маніпулювання та проблема підміни понять», УДУ імені Михайла Драгоманова); Яніна Гуменюк («Категорія роду іменника в історичному аспекті», ХНУ); Вікторія Митько («Структура лексико-семантичного поля на позначення концепту «російсько-українська війна» (на матеріалі ЗМІ)») та Наталія Чечель («Українськомовна наукова традиція в системі опанування лінгвістики») із ГНПУ імені Олександра Довженка; Анна Перенчук («Мовна репрезентація емоційного світу персонажів у новелі «На камені» М. Коцюбинського»), Юлія Прижбило («Семантика та граматичні властивості дієслова любити (на матеріалі роману В. Шкляра «Характерник»), Анна Рудницька («Труднощі визначення синтаксичної функції інфінітива у простому реченні») – УДПУ імені Павла Тичини) та ін..

Усеукраїнський студентський форум демонстрував прагнення єдиної мети – збереження цінності мови як запоруки існування нації.

Побажанням наступних творчих звершень і реалізації нових задумів у мирній Україні завершилося зібрання спільноти майбутніх освітян-філологів!

Низький уклін та світла пам’ять загиблим героям! Безмежна шана нашим мужнім воїнам за можливість продовжувати працювати, творити, вчити!

Модератор конференції, заступник декана з наукової роботи

Інна Коломієць

" data-title="Усеукраїнський студентський науково-практичний форум – «Актуальні проблеми лінгвістики та лінгводидактики»">

Усеукраїнський студентський науково-практичний форум – «Актуальні проблеми лінгвістики та лінгводидактики»

Досвід освітньо-наукової діяльності колективу кафедри української мови та методики її навчання промовисто свідчить про багаторічну практику успішного провадження наукового пошуку й поступу студентської молоді факультету філології та журналістики. Адже всеукраїнський студентський науково-практичний форум – «Актуальні проблеми лінгвістики та лінгводидактики», що відбувся 18 квітня 2024 року, вкотре доводить надзвичайну важливість і дієвість місії освітян-філологів – володіння майстерністю слова учителем-практиком, учителем-дослідником, учителем-новатором, врешті кожним свідомим громадянином своєї країни.

У цьому й вбачається глобальність задуму й неспинна традиція проведення подібного філологічного зібрання, дослідницький інтерес якого лише розширився у сучасному мовно-інформаційному просторі.