Поділитися новиною

З 17 до 29 квітня здобувачі вищої освіти освітніх програм «Середня освіта (Українська мова і література. Мова і література (англійська))», «Середня освіта (Українська мова і література. Мова і література (польська))» проходили навчальну (фольклорну) практику. Безпосередньому проходженню практики передувало вивчення українського фольклору (викладач – професор Наталія Сивачук), ознайомлення з методикою проведення пошуково-дослідницької роботи, специфікою запису фольклору різних жанрів, а також з особливостями здійснення дослідницької діяльності з респондентами.

Після завершення збирацько-дослідницької роботи студенти працювали над оформленням папок із матеріалами практики, систематизацією та каталогізацією зібраного фольклорно-етнографічного матеріалу. На кожному з етапів фольклорної практики студенти консультувалися зі своїми керівниками – професором Ларисою Йовенко та доцентами Олександром Санівським і Вітою Кириченко, за потреби отримували корисні поради щодо оформлення матеріалів і архівних карток від керівника науково-дослідної лабораторії, професора Наталії Сивачук та організатора фольклорно-експедиційних досліджень лабораторії Валентини Гончарук.

Студенти відповідально готувалися до захисту практики: підбирали найбільш цікаві фольклорно-етнографічні записи, аудіо та відеоматеріали, створювали звітні презентації, вишивали обкладинки до папок з матеріалами практики (під керівництвом викладача вишивки, доцента Наталії Осіпенко).

Захист відбувся у затишній, майже родинній атмосфері: студенти у святковому вишиваному вбранні цікаво презентували результати досліджень фольклорної спадщини села (міста) та ділилися своїми враженнями від проходження практики.

«Перша практика, яка чекає кожного на факультеті філології та журналістики – ФОЛЬКЛОРНА. Я проходила фольклорну практику у с. Михайлівка Гайсинського району Вінницької області. Досліджуючи фольклорну спадщину села, я вдосконалила свої вміння комунікувати з людьми різної вікової категорії, відвідала цікаві місця: Лису гору, найстарішу хату, могилу знахаря, цілюще джерело. Під час практики я зробила фото- та відеофіксацію фольклорно-етнографічних матеріалів, щоб через декілька десятків років наші нащадки змогли доторкнутися до фольклору і зберегти його далі. Моїми респондентами були надзвичайно цікаві люди – Любов Іванівна Зиза («золотий голос Михайлівки», волонтер), Олена Павлівна Остробородько (головна вишивальниця села), Тамара Дмитрівна Васильчук (директор сільського будинку культури).

Під час фольклорної практики я вишивала обкладинку на папку з матеріалами практики завдяки знанням з вишивки, які здобула завдяки Наталії Сергіївні Осіпенко у науковому гуртку «Вишивка у східноподільській традиції».

Дякую кафедрі української літератури,українознавства та методик її навчання за можливість пірнути у фольклорну спадщину – у наше українське!» (студентка 12 групи Анна Ільницька).

«Я проходила фольклорну практику в селі Зятківці Гайсинського району Вінницької області. З одного боку, мені було цікаво досліджувати цю місцевість, бо я нещодавно сюди переїхала. Коли я взяла книгу «Зятківці» в сільській бібліотеці, то прочитала про походження села, дізналася, що в селі був палац, були підземні ходи і безліч інших цікавих речей.

Наступного дня я пішла у пошуках респондентів, я навіть не очікувала познайомитися з такими емоційними та щирими людьми. Найбільше мені припала до серця Олександра Омельянівна Керанчук-Ломачевська, яка розповіла мені про цікаві народні традиції, розповіла, як жили раніше, про життя під час війни.

Незважаючи на труднощі на моєму шляху, я змогла все подолати і зібрати дуже цікаву інформацію про свою місцевість.

Практика – це дослідження нового, але в той час і старого. Для мене практика стала великою частинкою мого життя. Я дуже щаслива людина, тому що познайомилася з різними, але цікавими, людьми, зрозуміла цінність нашого минулого, теперішнього та майбутнього» (студентка 12 групи Ірина Старинщук).

«Я проходила практику в с. Молога Білгород-Дністровського району Одеської області. На початку практики я думала, що нічого цікавого не знайду, тому що знаю добре своє село. Коли почала спілкуватися з респондентами, дізналася багато нового про село, я була в захваті, наскільки ця інформація цінна і цікава. Люди із задоволенням відповідали на мої питання. Мені дуже сподобалася практика, адже це було цікаво й повчально. Вдалося багато чого з’ясувати. Практика дає можливість поспілкуватися з людьми різного віку і дізнатися багато нового. Я дуже рада за таку можливість дослідити село» (студентка 12 групи Тетяна Пісарогло).

«Участь у фольклорній практиці може бути дуже захопливою та корисною для людини. Практика розвиває творчі здібності, вчить співпрацювати з іншими людьми.

Фольклорна практика є надзвичайно важливою для збереження та розвитку культурного доробку народу. Вона дозволяє людям більше дізнатися про свої корені та стати частинкою цієї культури» (студентка 11 групи Анна Гордей).

«Я проходила навчальну (фольклорну) практику в селі Кищенці Уманського району Черкаської області. Спочатку я була розгубленою та стривоженою, адже це перша практика в моєму студентському житті. Були й страхи стосовно того, чи вистачить матеріалу для роботи, чи захочуть жителі села розповісти мені потрібну інформацію.

Проте розпочавши роботу, я відчула, що всі страхи зникли, натомість з’явився сильний інтерес до роботи. Протягом 10 днів спілкування з жителями я дізналася про історію села, народні житла та ремесла, традиційне вбрання й сільську громаду, а також про фольклор села. Це було дуже цікаво та пізнавально! Науково-дослідницька робота показала те, що ми маємо зберігати та просувати нашу фольклорну спадщину.

Проходження практики в селі Кищенці було дійсно цінним для мене часом, адже це не тільки теплі спогади, а й досвід, який допоможе мені в житті та в майбутній професії» (студентка 12 групи Анастасія Люльченко).

«Я проходила практику в селі Врадіївка Первомайського району Миколаївської області.

Вже з перших днів практики я зрозуміла, що фольклор – це не просто минуле, але й живий та цінний ресурс нашого культурного спадку. Я мала можливість дослідити традиції, звичаї, легенди та пісні, що перейшли через віки і збереглися до наших днів. Під час практики я працювала зі старими записами, вивчала тексти пісень, слухала розповіді літніх жителів села про їхні традиції. Це була особлива подорож у світ народної культури, де кожна історія, кожна мелодія мала своє значення та зв’язок із минулим.

На початку практики я поспілкувалася з моєю бабусею Валентиною Євдокимівною. Вона пояснила, що моя роль полягатиме у дослідженні та документуванні фольклорних матеріалів, зокрема казок, пісень та звичаїв, які передаються від покоління до покоління.

Я відвідала багато місць у селі та поспілкувалася з місцевими жителями. Було дивовижно чути історії, які пройшли через століття, зберігаючи свою витривалість та мудрість. Я зрозуміла, що моя практика має велике значення для збереження культурної спадщини та вивчення нашого народу.

Ця фольклорна практика надала мені незабутній досвід та глибше розуміння нашої культурної спадщини. Вона розширила мої горизонти і відкрила для мене новий світ, який захоплює та надихає» (студентка 12 групи Ірина Бондаренко).