Дякую, ваше повідомлення відправлено!

Виникла помилка. Спробуйте ще раз!

Зв`язок з адміністратором


    Скринька довіри


      Факультет філології та журналістики

      Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

      Друк Друк
      Поділитися новиною
      Засідання літоб'єднання

      Оскільки день засідання збігся ще й із Днем вшанування жертв Голодомору, то, за словами керівниці літоб’єднання Марини Степанівни Павленко, «безтемність» тут стала символізувати ще й певне світло, а саме – своєрідну свічечку в пам’ять про загиблих у 1932-33 роках. Викладачка вже запалила перед екраном блакитну і жовту свічечки і прочитала приголомшливий вірш про Голодомор Василя Голобородька «Телесик».

      Засідання літоб'єднання

      Тож далі після кожного прочитаного тексту автори ділились ще й власною історією роду, пов’язаною з тими трагічними подіями.

      Своїми творами (і спогадами) ділились Дар’я Данилко, Артем Гончарук, Маріна Щетько, Анастасія Хлистік, Діана Кушнір, Юлія Чігарьова.

      Наталя Шкільнюк  і Світлана Швець продекламували вірші не власні, а своїх знайомих, і це теж було дуже зворушливо.

      Також Марина Степанівна прочитала щемкий вірш про розлуку з мобілізованим коханим від нашої випускниці Алли Захарченко, надісланий авторкою спеціально для озвучення на засіданні.

      А ще одна учасниця й випускниця Софія Кримовська надіслала свій вірш одразу на сторінку (там ви можете побачити й інші тексти, заходьте, читайте й лайкайте).

      Модераторка зустрічі й сторінки літоб’єднання на фейсбуці Настя Кириленко на засіданні бути не змогла, але в усьому відчувались її незрима присутність і підтримка.

      Попри те, що короткий листопадовий день непомітно і швидко огорнув усіх темрявою, творча дискусія все тривала і було дійсно тепло, світло і затишно.

       

      Марина Павленко

       

      " data-title="«Безтемні тексти» несуть світло">

      «Безтемні тексти» несуть світло

      На черговому засіданні літоб’єднання імені Миколи Бажана (цього разу воно відбулось онлайн) учасники вкотре ділилися своїми творчими здобутками й обговорювали почуте. Темою домашнього завдання було «Безтемні тексти».

      Засідання літоб'єднання

      Оскільки день засідання збігся ще й із Днем вшанування жертв Голодомору, то, за словами керівниці літоб’єднання Марини Степанівни Павленко, «безтемність» тут стала символізувати ще й певне світло, а саме – своєрідну свічечку в пам’ять про загиблих у 1932-33 роках. Викладачка вже запалила перед екраном блакитну і жовту свічечки і прочитала приголомшливий вірш про Голодомор Василя Голобородька «Телесик».

      Засідання літоб'єднання

      Тож далі після кожного прочитаного тексту автори ділились ще й власною історією роду, пов’язаною з тими трагічними подіями.

      Своїми творами (і спогадами) ділились Дар’я Данилко, Артем Гончарук, Маріна Щетько, Анастасія Хлистік, Діана Кушнір, Юлія Чігарьова.

      Наталя Шкільнюк  і Світлана Швець продекламували вірші не власні, а своїх знайомих, і це теж було дуже зворушливо.

      Також Марина Степанівна прочитала щемкий вірш про розлуку з мобілізованим коханим від нашої випускниці Алли Захарченко, надісланий авторкою спеціально для озвучення на засіданні.

      А ще одна учасниця й випускниця Софія Кримовська надіслала свій вірш одразу на сторінку (там ви можете побачити й інші тексти, заходьте, читайте й лайкайте).

      Модераторка зустрічі й сторінки літоб’єднання на фейсбуці Настя Кириленко на засіданні бути не змогла, але в усьому відчувались її незрима присутність і підтримка.

      Попри те, що короткий листопадовий день непомітно і швидко огорнув усіх темрявою, творча дискусія все тривала і було дійсно тепло, світло і затишно.

       

      Марина Павленко

       

      28.11.2023

      Переглядів 112