Дякую, ваше повідомлення відправлено!

Виникла помилка. Спробуйте ще раз!

Зв`язок з адміністратором


    Скринька довіри


      Факультет філології та журналістики

      Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

      Друк Друк
      Поділитися новиною
      Оксана Музиченко

      Засідання проходило віртуально на сторінці літоб’єднання не лише в дуже складний для нашої країни період, але і в знакову життєствердну дату – день народження Ліни Костенко.

      Власне, керівниця літоб’єднання М. С. Павленко у зв’язку з цим і запропонувала увазі читачів один з навмисне “мирних” і затишних віршів Поетеси.

      Упродовж зазначеного дня всі охочі автори публікували власні твори безпосередньо на сторінці, а також оцінювали творчість інших.

      Кучеренко Наталія

      Цього разу за домашнє завдання мали одразу три довоєнні теми: “Як фото на паспорт”, “Кавунова любов”, “Що ви знаєте про горлиць?”. Хоч, треба визнати, тем д/з не дуже й дотримувались: боліло інше.

      Першою опублікувала свій вірш Маріна Щетько. Наталя Кучеренко поділилась аж трьома своїми текстами, і всі вони були про війну. Так само про війну написали й Сергій Мовчан та Анастасія Яніна. Начебто про кохання, але, здається, теж кохання в умовах війни був етюд Віки Капуловської.

      Було й два сюрпризи: малюнок Оксани Музиченко (щоправда, теж про війну, на тему: “Цієї весни березневі котики – в бомбосховищі. Але вірю, березень наш буде гордим, переможним і вільним!”) і – вірш давнього вболівальника нашого літоб’єднання, який сьогодні тут уперше виступив ще й автором, – Леоніда Козинського (теж про війну, звісно).

      Леонід Козинський

      Як би там не було, але у всіх текстах простежувалася надія. Тож не дивно, що тема наступного засідання не обговорювалася: “Перемога!”.

      З усіма текстами можна ознайомитися за посиланням:

      " data-title="Чергове засідання літоб’єднання, попри все, відбулося!">

      Чергове засідання літоб’єднання, попри все, відбулося!

      “Добрий день, ми з України! Цитуємо класику: росія йде шляхом свого корабля, а наш дух незламний, література – вічна”, – так звучав початок оголошення про чергове засідання університетського літоб’єднання імені Миколи Бажана, складений однією з учасниць, модераторкою сторінки на фейсбуці Настею Кириленко.

      Оксана Музиченко

      Засідання проходило віртуально на сторінці літоб’єднання не лише в дуже складний для нашої країни період, але і в знакову життєствердну дату – день народження Ліни Костенко.

      Власне, керівниця літоб’єднання М. С. Павленко у зв’язку з цим і запропонувала увазі читачів один з навмисне “мирних” і затишних віршів Поетеси.

      Упродовж зазначеного дня всі охочі автори публікували власні твори безпосередньо на сторінці, а також оцінювали творчість інших.

      Кучеренко Наталія

      Цього разу за домашнє завдання мали одразу три довоєнні теми: “Як фото на паспорт”, “Кавунова любов”, “Що ви знаєте про горлиць?”. Хоч, треба визнати, тем д/з не дуже й дотримувались: боліло інше.

      Першою опублікувала свій вірш Маріна Щетько. Наталя Кучеренко поділилась аж трьома своїми текстами, і всі вони були про війну. Так само про війну написали й Сергій Мовчан та Анастасія Яніна. Начебто про кохання, але, здається, теж кохання в умовах війни був етюд Віки Капуловської.

      Було й два сюрпризи: малюнок Оксани Музиченко (щоправда, теж про війну, на тему: “Цієї весни березневі котики – в бомбосховищі. Але вірю, березень наш буде гордим, переможним і вільним!”) і – вірш давнього вболівальника нашого літоб’єднання, який сьогодні тут уперше виступив ще й автором, – Леоніда Козинського (теж про війну, звісно).

      Леонід Козинський

      Як би там не було, але у всіх текстах простежувалася надія. Тож не дивно, що тема наступного засідання не обговорювалася: “Перемога!”.

      З усіма текстами можна ознайомитися за посиланням:

      28.03.2022

      Переглядів 500