Дякую, ваше повідомлення відправлено!

Виникла помилка. Спробуйте ще раз!

Зв`язок з адміністратором

    Ваше ім'я (обов'язково)

    Ваш email (обов'язково)

    Тема

    Ваше повідомлення

    Скринька довіри

      Ваше ім'я (обов'язково)

      Тема

      Ваше повідомлення

      uk Українська

      Факультет української філології

      Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

      Друк Друк
      Поділитися новиною
      Оксана Музиченко

      Засідання проходило віртуально на сторінці літоб’єднання не лише в дуже складний для нашої країни період, але і в знакову життєствердну дату – день народження Ліни Костенко.

      Власне, керівниця літоб’єднання М. С. Павленко у зв’язку з цим і запропонувала увазі читачів один з навмисне “мирних” і затишних віршів Поетеси.

      Упродовж зазначеного дня всі охочі автори публікували власні твори безпосередньо на сторінці, а також оцінювали творчість інших.

      Кучеренко Наталія

      Цього разу за домашнє завдання мали одразу три довоєнні теми: “Як фото на паспорт”, “Кавунова любов”, “Що ви знаєте про горлиць?”. Хоч, треба визнати, тем д/з не дуже й дотримувались: боліло інше.

      Першою опублікувала свій вірш Маріна Щетько. Наталя Кучеренко поділилась аж трьома своїми текстами, і всі вони були про війну. Так само про війну написали й Сергій Мовчан та Анастасія Яніна. Начебто про кохання, але, здається, теж кохання в умовах війни був етюд Віки Капуловської.

      Було й два сюрпризи: малюнок Оксани Музиченко (щоправда, теж про війну, на тему: “Цієї весни березневі котики – в бомбосховищі. Але вірю, березень наш буде гордим, переможним і вільним!”) і – вірш давнього вболівальника нашого літоб’єднання, який сьогодні тут уперше виступив ще й автором, – Леоніда Козинського (теж про війну, звісно).

      Леонід Козинський

      Як би там не було, але у всіх текстах простежувалася надія. Тож не дивно, що тема наступного засідання не обговорювалася: “Перемога!”.

      З усіма текстами можна ознайомитися за посиланням:

      " data-title="Чергове засідання літоб’єднання, попри все, відбулося!">

      Чергове засідання літоб’єднання, попри все, відбулося!

      “Добрий день, ми з України! Цитуємо класику: росія йде шляхом свого корабля, а наш дух незламний, література – вічна”, – так звучав початок оголошення про чергове засідання університетського літоб’єднання імені Миколи Бажана, складений однією з учасниць, модераторкою сторінки на фейсбуці Настею Кириленко.

      Оксана Музиченко

      Засідання проходило віртуально на сторінці літоб’єднання не лише в дуже складний для нашої країни період, але і в знакову життєствердну дату – день народження Ліни Костенко.

      Власне, керівниця літоб’єднання М. С. Павленко у зв’язку з цим і запропонувала увазі читачів один з навмисне “мирних” і затишних віршів Поетеси.

      Упродовж зазначеного дня всі охочі автори публікували власні твори безпосередньо на сторінці, а також оцінювали творчість інших.

      Кучеренко Наталія

      Цього разу за домашнє завдання мали одразу три довоєнні теми: “Як фото на паспорт”, “Кавунова любов”, “Що ви знаєте про горлиць?”. Хоч, треба визнати, тем д/з не дуже й дотримувались: боліло інше.

      Першою опублікувала свій вірш Маріна Щетько. Наталя Кучеренко поділилась аж трьома своїми текстами, і всі вони були про війну. Так само про війну написали й Сергій Мовчан та Анастасія Яніна. Начебто про кохання, але, здається, теж кохання в умовах війни був етюд Віки Капуловської.

      Було й два сюрпризи: малюнок Оксани Музиченко (щоправда, теж про війну, на тему: “Цієї весни березневі котики – в бомбосховищі. Але вірю, березень наш буде гордим, переможним і вільним!”) і – вірш давнього вболівальника нашого літоб’єднання, який сьогодні тут уперше виступив ще й автором, – Леоніда Козинського (теж про війну, звісно).

      Леонід Козинський

      Як би там не було, але у всіх текстах простежувалася надія. Тож не дивно, що тема наступного засідання не обговорювалася: “Перемога!”.

      З усіма текстами можна ознайомитися за посиланням:

      28.03.2022

      Переглядів 364