Українознавство

Спеціальність 8.18010007 Українознавство

Кваліфікація, що присвоюється

Магістр українознавства. Викладач українознавства

Рівень кваліфікації: Магістр

Спеціальні вимоги до зарахування:

немає, зарахування проводиться на загальних умовах вступу

Спеціальні положення про визнання попереднього навчання (формального, неформального, неофіційного):

немає

Профіль програми

Магістр українознавства підготовлений для педагогічної, навчально-виховної, науково-методичної та організаційно-керівної діяльності в системі освіти відповідно до одержаної спеціальності. Магістр призначений для роботи у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації, навчально-виховних, наукових і методичних, державних установах, на підприємствах, у громадських організаціях. Державні установи і організації забезпечують необхідні умови для використання викладачів дисциплін українознавчого циклу у повній відповідності до одержаної ними кваліфікації і спеціальності. Фахівець з українознавства здатен забезпечити: різносторонній розвиток соціально-активної, гуманістично спрямованої особистості студента; озброєння студентів системою спеціальних знань, умінь і навичок, необхідних у майбутній трудовій діяльності, продовження навчання у системі неперервної освіти; формування уявлень про ідеї і методи професійної освіти та її ролі у пізнанні навколишньої дійсності. Характерною ознакою програми професійної підготовки зі спеціальності «Українознавство» в університеті є спрямованість на формування у студентів високої моралі, культури, інтелігентності, професійної компетентності, творчого педагогічного мислення, здатності вести науково-дослідну роботу з проблем професійної освіти. Загальний обсяг навчальної програми – 60 кредитів ЄКТС, в т.ч.: цикли гуманітарної та соціально-економічної підготовки – 9 кр., природничо-математичної підготовки – 4,25 кр., професійної та практичної підготовки – 46,75 кр.

Ключові результати навчання

Студенти отримують ґрунтовні знання з гуманітарних та соціально-економічних дисциплін, природничо-наукових та професійно-орієнтованих дисциплін, викладання яких зорієнтоване на можливість практичного застосування отриманих теоретичних знань. Магістр українознавства повинен:

знати:

зміст і організацію освіти у професійній школі, програми і підручники, питання формування і керівництва різними групами студентів, вимоги до техніки безпеки, організації навчального процесу;
сучасні форми, методи і прийоми навчання та їх дидактичні можливості; основні напрямки і перспективи оновлення і розвитку національної освіти і педагогічної науки; способи збору, систематизації, узагальнення і використання інформації, проведення пошукової, дослідницької та методичної роботи за фахом, підготовки інформаційних і науково-методичних матеріалів;
основи фундаментальних дисциплін;
основи дисциплін психолого-педагогічного циклу (педагогіка, психологія);
загальноінженерні дисципліни (інформатику, економіку підприємств, тощо);
спеціальні дисципліни з фаху, а саме історію та теорію українознавства, фольклористику, теорію і практику українознавчих досліджень, методику викладання українознавства у вищій школі тощо;
історію свого народу, основи вітчизняної культури і мистецтва, мати потребу у постійному збагаченні та удосконаленні;
історію та сучасні пошуки філософської думки, основи політології, економіки та інших гуманітарних дисциплін, зокрема іноземну мову, правознавство тощо.

уміти:

застосовувати набуті знання у сфері професійної педагогіки, психології та методики професійного навчання при вирішенні педагогічних, навчально-виховних і науково-методичних завдань з урахуванням вікових та індивідуально-типологічних особливостей студентів, соціально-психологічної специфіки студентських груп та конкретних педагогічних ситуацій;
аналізувати соціально-економічні явища та процеси суспільства з позиції моральних принципів та загальнолюдських ідеалів;
логічно мислити та відстоювати свої погляди і переконання;
володіти розвинутими організаційними здібностями та виховними уміннями;
вільно володіти державною мовою, грамотно усно та письмово висловлювати свої думки;
організовувати навчально-виховну роботу, визначати ступінь і глибину засвоєння студентами програмового матеріалу, прищеплювати їм елементарні навички самостійного поповнення знань;
користуватись різноманітними методами і формами навчання, сучасними навчальними технологіями, прогресивними прийомами керівництва навчальною, трудовою і художньо-творчою діяльністю студентів;
використовувати навчально-лабораторне обладнання, ТЗН і сучасну комп’ютерну техніку;
виявляти індивідуальні особливості студентської молоді, проводити з ними індивідуальну роботу, розвивати їх здібності, впливати на формування людяних відносин у суспільстві, закладати основи гуманного світовідношення;
аналізувати, узагальнювати і поширювати передовий педагогічний досвід, систематично підвищувати свою фахову кваліфікацію, застосовувати раціональні прийоми пошуку, відбору і використання інформації, орієнтуватись у спеціальній літературі та періодиці за профілем, здійснювати науково-дослідницьку та методичну діяльність,
застосовувати на практиці знання наукової організації і охорони праці;
використовувати досягнення сучасної фольклористики, українознавства та етнології для здійснення аналізу стану попередньої наукової літератури з фаху; використовувати новітні досягнення філологічної науки у власних наукових дослідженнях;
самостійно добирати, аналізувати і рецензувати спеціальну літературу;
самостійно проводити наукову роботу і оформляти її результати, відбирати матеріал для наукової роботи, застосовувати адекватні методи і прийоми його аналізу;
уміти визначати те чи інше літературне явище в історичному і стильовому аспектах;
уміти аналізувати тексти/дискурси, оформлювати науковий дискурс;
будувати ефективну, конструктивну бесіду на будь-яку тему, володіти полемічним мистецтвом, культурою конструктивного діалогу та полілогу, володіти етикою оратора; виявляти риси національної специфіки виступів та риторичних текстів із скарбниці українського мистецтва;
аналізувати тенденції розвитку європейської наукової думки;
аналізувати історію створення і формування українознавства, етапи становлення,тенденції його розвитку;
планувати свою творчу діяльність;
володіти навичками написання наукових, літературно-критичних, публіцистичних праць, створення епічних, ліричних, драматичних жанрів.

Професійні профілі випускників з прикладами

Об’єктами діяльності магістра зі спеціальності «Українознавство» є навчальні заклади ІІІ – ІV рівнів акредитації, науково-дослідні інститути, центри, лабораторії, освітні установи різних типів, органи управління освітою

Професійний профіль – викладач українознавства

Фахівець у галузі вищої освіти здатний займати посади, передбачені типовими номенклатурами посад для заміщення їх спеціалістами з вищою освітою в державних і громадських організаціях.