Дякую, ваше повідомлення відправлено!

Виникла помилка. Спробуйте ще раз!

Зв`язок з адміністратором


    Скринька довіри


      Факультет філології та журналістики

      Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

      Друк Друк
      Поділитися новиною
      З літературознавцем Сергієм Гальченком

      Насамперед вона переказала вітання від Уманського університету імені Павла Тичини, зокрема – кафедри української літератури, українознавства та методики їх навчання.

      А також – розповіла про Тичину, Умань і Музику (егеж-егеж, саме в такому поєднанні!).

      «Приємно було відвідати Музей через більш, ніж двадцять років, відколи я працювала в ньому над своєю кандидатською дисертацією, – відгукнулась Марина Степанівна про цей захід. – Побачити й почути науковців Григорія Донця, Роксану Харчук, які виявляли прихильність мені колись на науковому шляху. Послухати “вживу” зворушливе декламування Ларисою Кадировою “Скорбної матері”, харизматичні пісні з часів Григорія Сковороди у виконанні Олени Кореняк, бувальщини з Тичининого життя від онука Максима Рильського, анонси літературно-мистецьких новинкок від українського політика, громадського діяча Миколи Томенка та багатьох інших.

      Під час дійства. Зліва - артистка Лариса Кадирова. В центрі - онук Максима Рильського Максим Рильський. Позад нього - літературознавці Григорій Донець і Роксана Харчук.

      Приємно було почути, що впорядкований колись мною і виданий за підтримки університету й колег збірник спогадів про П.Тичину “З любов’ю і болем” досі вірно й активно “працює”, популяризує Поета й збирає прихильні відгуки від відвідувачів Музею.

      Приємно було відчути гостинність і уважність господарів Музею».

      Під час дійства. Перший справа - політик, громадський діяч Микола Томенко

      Хоч експозиція Музею завбачливо схована у зв’язку з війною, а сам Музей ще загоює рани вибитих вікон після недавніх прильотів російської ракети, яка впала неподалік, – так і хочеться зацитувати незнищенне Тичининське:

      Щоб жить — ні в кого права не питаюсь.

      Щоб жить — я всі кайдани розірву.

      Я стверджуюсь, я утверждаюсь,

      бо я живу!..

        

      Марина Павленко

      " data-title="Від Уманського університету імені Павла Тичини – Музею-квартирі Павла Тичини">

      Від Уманського університету імені Павла Тичини – Музею-квартирі Павла Тичини

      З нагоди дня народження Павла Тичини і на запрошення невтомного українського літературознавця Сергія Гальченка доцентка кафедри української літератури, українознавства та методики їх навчання Марина Степанівна Павленко взяла участь у науково-мистецькому дійстві в Літературно-меморіальному музеї-квартирі Поета.

      З літературознавцем Сергієм Гальченком

      Насамперед вона переказала вітання від Уманського університету імені Павла Тичини, зокрема – кафедри української літератури, українознавства та методики їх навчання.

      А також – розповіла про Тичину, Умань і Музику (егеж-егеж, саме в такому поєднанні!).

      «Приємно було відвідати Музей через більш, ніж двадцять років, відколи я працювала в ньому над своєю кандидатською дисертацією, – відгукнулась Марина Степанівна про цей захід. – Побачити й почути науковців Григорія Донця, Роксану Харчук, які виявляли прихильність мені колись на науковому шляху. Послухати “вживу” зворушливе декламування Ларисою Кадировою “Скорбної матері”, харизматичні пісні з часів Григорія Сковороди у виконанні Олени Кореняк, бувальщини з Тичининого життя від онука Максима Рильського, анонси літературно-мистецьких новинкок від українського політика, громадського діяча Миколи Томенка та багатьох інших.

      Під час дійства. Зліва - артистка Лариса Кадирова. В центрі - онук Максима Рильського Максим Рильський. Позад нього - літературознавці Григорій Донець і Роксана Харчук.

      Приємно було почути, що впорядкований колись мною і виданий за підтримки університету й колег збірник спогадів про П.Тичину “З любов’ю і болем” досі вірно й активно “працює”, популяризує Поета й збирає прихильні відгуки від відвідувачів Музею.

      Приємно було відчути гостинність і уважність господарів Музею».

      Під час дійства. Перший справа - політик, громадський діяч Микола Томенко

      Хоч експозиція Музею завбачливо схована у зв’язку з війною, а сам Музей ще загоює рани вибитих вікон після недавніх прильотів російської ракети, яка впала неподалік, – так і хочеться зацитувати незнищенне Тичининське:

      Щоб жить — ні в кого права не питаюсь.

      Щоб жить — я всі кайдани розірву.

      Я стверджуюсь, я утверждаюсь,

      бо я живу!..

        

      Марина Павленко

      25.01.2024

      Переглядів 157